Автором біологічної концепції пасивного та безперервно го відновлення рухливості (ПБВП) був Роберт Салтер. Док тором Салтером, як першовідкривачем ортопедичної хірур гии, було розроблено безліч методів ортопедичної реабілітаціі та проведено ряд клінічних наукових досліджень.
У 1970 р. Доктором Салтером було доведені наступні ре зультат при використанні пристроїв ПБВП:
1. Запобігання формування внутрішньосуглобових адгезії і тугорухливості суглобів;
2. Швидке відновлення суглоба після операції при його пасивної розробки;
3. ПБВП має значимий стимуляційний ефект для відновлення лення хряща та м'яких тканин суглоба;
4. Сприяє регенерації хряща суглобу через неохондро-генезис;
5. ПБВП добре переносяться пацієнтами
Дослідження довели, що негайне використання ме Тода пасивного та безперервного відновлення рухливості до кінцівках є оптимальним для лікування м'яких тканин, сухо житла та артикуляції кісткових поверхонь. Перед застосуванням вус ментів ПБВП при ударах і травмах, обов'язково потрібно переконатися, що набряк, кровотеча і навколишні тканини усунені за суглоба для того, щоб запобігти пухлину і сприяти рухомо сті. У такому разі пацієнти менш схильні до виникнення можливих ускладнень від іммобілізації, таких як геморраргіче-ські артрози і вокругсуставние пухлини. При безперервному використання танні і збільшенні пасивного діапазону руху - покращує ся амплітуда роботи м'язів та гідродинаміка суглобів.
Також доведено, що при використанні пристроїв ПБВП значи но поліпшується стан пацієнта, зменшується період реабі літаціі і зменшується вартість всього процесу реабілітації.
Пасивне і безперервного відновлення рухливості (ПБВП) є посттравматичним і постопераційному тера певтіческім методом, при якому здійснюється пасивна розробка кінцівок в межах заданого діапазону рухи ня. Пристрої ПБВП призначені для відновлення рухливий ності в області стегна, колінного, гомілковостопного, 1-го плюснефалангового суглобів, стопи, зап'ястя, пальців рук, передпліччя, ліктьового, плечового, а також нижньощелепного суглобів.
У західній клінічній практиці ПБВП використовується вже багато років при багатьох порушеннях функціонування мускулатури, при травмах, хірургічних втручаннях. Пристрої ПБВП призначені для запобігання розвитку контрактур і безпосе двіжності кінцівок.
Клінічно вивчені і доведені наступні показання для застосування даних пристроїв:
■ Для відновлення рухливості конечнос тей (запобігання нерухомості скінченний ностей і збереження динаміки їх рухи ний) у посттравматичний період (суперечка ною медицина), після хірургічних втручань (таких як капсулотомія, сіновектомія, видалення колатеральних свя зок, усунення суглобних контрактур);
■ Для запобігання або мінімізації віз нення внутрішньосуглобових адгезії і тугорухливості суглобів (після операцій на сухожилля, тенолізов та ін);
■ Для зниження набряку і болю (для пацієнтів з симпатичної рефлекторної дистрофією);
■ При реабілітації і максимізації віднов лення оптимального діапазону рухи ний (після заміни суглобів, запобігання ня контрактур по Дюпюітрену, після ожо гов, після трансплантацій або репланта установ);
■ Запобігання негативних наслідків при іммобілізації.
■ Може застосовуватися при лікуванні наслідки вий ДЦП, відновлення рухової ак тивності після інсультів, при пошкод панії периферичних нервів, а також при судинних захворюваннях.

Протипоказання

Неконсолідовані переломи. Якщо виявляється: гіпертермія, пухлина, жар, лихоманка, кровотеча, спостерігається підвищена або постійний біль. У таких випадках використання ортопедичних пристосувань і насадок заборонено до того моменту, поки вищеперелічене буде усунено.



Пошук:

Стрічка новин